для олівця

n фр.

тримач для олівця

* * *

1) ( сосуд для питья) ставе́ц, поставе́ц

2) ( шкаф для посуды) поставе́ц

I. молоток (-тка). [Добре ковадло не боїться молотка (Номис)]. Кузнечный -ток - (небольшой) клевець (-вця), (с длинным концом) носаль (-ля). [Цигани в лузі в два клевці кували (Федьк.)]. -ток для отбивания кос - клепало, клепач (-ча), клепець (-пця). -ток для обтесывания камня - бияк (-ка). -ток для отделки и насечки на металлических изделиях - оббивальник. Столярный -ток - столярський молоток, (дерев.) киянка. Деревянный -ток у рыболовов (для добивания рыбы) - довбня, (на Дунае) чекуша. Продавать с -тка - продавати з молотка (з авкціону), пускати на ліцитацію.

II. Молоток-рыба, зоол. - риба-молоток.

* * *

1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;

2) (о политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;

3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);

4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.

* * *

1) черво́ний

2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́сний

3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого

1. n

1) череп'яний глечик (горщик)

2) черепок

3) розм. металевий горщик (чавун)

4) розм. сажа, кіптява

5) шкапа, стара коняка; стара вівця

6) каліка; знесилена людина

2. v

1) класти в череп'яний горщик

2) чорнити, забруднювати сажею

3) виснажувати (сили); руйнувати (здоров'я); робити непридатним для роботи

4) позбутися сили

5) заїздити (коня)

* * *

1) глиняний глечик або горщик

2) глиняний черепок

3) дiaл. ( металева) каструля

1) старий кінь, шкапа; стара вівця

2) каліка; руїна ( про людину)

3) таратайка ( old crock)

1) вимотувати ( сили); руйнувати ( здоров'я); робити нездатним, непридатним для роботи; знесилюватися

2) заїздити ( коня)

1) нестійка, линюча фарба

2) дiaл. сажа, кіптява

1) (действие) - см. Наживление;

2) (для уды) принада, примана, приваба, (мелкая рыбёшка) живець (-вця); (для ловушки) принада, примана; срв. Приманка 3; нажив (-ву). [Я поправляю нажив і спадають із удлища краплі (М. Рильськ.)].

* * *

рыб., охотн.

1. n

1) пень

2) обрубок; кукса, ампутована кінцівка

3) дерев'яна нога

4) коротун

5) залишок

6) недогризок (олівця)

7) недокурок

8) обрубок (хвоста)

9) корінь (зуба)

10) качан капусти

11) мор. уламок щогли

12) амер. корінець чекової (квитанційної) книжки

13) жарт. нога

14) імпровізована трибуна

15) pl коротко підстрижене волосся, щетина

16) важка хода

17) амер., розм. виклик на змагання

18) спиця крикетних воріт

19) дуплянка, вулик

20) жив. тушовка

21) гірн. цілик

2. v

1) розм. ставити в безвихідне становище; спантеличувати

2) робити агітаційну подорож; агітувати

3) шкандибати; важко ступати

4) ходити пішки

5) вибивати з гри (у крикеті)

6) зрубати (дерево)

7) корчувати

8) амер., розм. ударитися ногою

9) амер. викликати на змагання; підбурювати

10) жив. розтушовувати

11) розм. залишати без грошей

* * *

1) пень

2) залишок; недогризок ( олівця); недопалок ( сигарети); обрубок ( хвоста); пеньок ( зуба); капустяний качан; мop. уламок щогли; кукса, ампутована кінцівка; cл. корінець квитанційної або чекової книжки; недогарок ( свічки)

3) коротун

4) дерев'яна нога; нога

5) імпровізована трибуна; ( the stump) кампанія ( виборча); агітаційна поїздка по країні ( кандидата в президенти)

6) pl коротко обстрижене волосся, "щетина"

7) важкий крок

8) cл. виклик на змагання ( у чому-небудь важкому або небезпечному)

9) стовпчик крикетної хвіртки

10) колода, вулик

11) жив. розтушовка, паличка для тушування

12) гipн. цілик

1) заганяти в глухий кут, спантеличувати

2) вибивати з гри ( крикет)

3) здійснювати поїздки, виступаючи з промовами; агітувати ( під час виборчої кампанії)

4) шкутильгати, важко ступати (stump along, stump about); ходити пішки ( to stump it)

5) зрубати ( дерево); обрубувати ( суччя)

6) корчувати

7) cл. ударитися ногою ( об що-небудь)

8) cл. викликати на змагання; підбивати

9) жив. розтушовувати

10) cл. залишати без грошей

-ница виконавець (-вця), виконавиця, виконувач, -вачка, (стар.) справця (общ. р.), (диал.) справник, -ниця. [Виконавці громадської волі (Наш). Репертуар для народнього театру є готовий; важча справа з виконавцями (Грінч.). Не краще й у справців того веління од потужного Молоха (Єфр.). Він у нас справник добрий: куди пошлеш, усе зробить (Звин.). Вітатимуть справника великого діла (Кон.)]. -тель завещания, приговора - виконавець заповіту, присуду. Судебный -тель - судовий виконавець.

* * *

олі[о]вець (-вця), (иносказ.) олово. [Брала олівець і робила в рукопису вставки та поправки (Коцюб.). Для себе, братіки, спишу, ще раз те олово потрачу (Шевч.)]. Цветной -даш - кольоровий олівець. Красный, синий, чорный -даш - червоний, синій, чорний олівець. Чернильный -даш - хемічний олівець.

* * *

1) ключ (-ча), ум. ключик, ув. ключисько. [До дверей, на ключ замкнутих, привик я трохи (Шевч.). Золотий ключик до кожних дверей придасться (Номис)]. Винтовой ключ - ґвинтовий ключ. Гаечный ключ - мутровий ключ. Замочный ключ - замковий ключ. Водопроводный ключ - водогінний ключ. Простой ключ - звичайний ключ. Французский ключ - розсувний ключ. Бородка у -ча - язичок (-чка). Состоять при -чах - коло ключів ходити; см. Ключничать;

2) (средство для понимания чего-л.) ключ, розгадка. Ключ к этому произведению - ключ до цього твору. Ключ к разгадке этой проблемы - ключ, щоб розгадати (зрозуміти) цю проблему. Музыкальный, нотный ключ - музичний, нотний ключ. В басовом, в скрипичном -че - під басовим, під скрипковим ключем. У него -ча в голове нет - у його не всі дома, у його десятої клепки немає;

3) (родник) джерело, жерело, ум. джерельце, жила, живець (-вця), (раскопанный) копанка, (колодезь, имеющий сруб) криниця, ки[е]рниця, ум. криничка, ки[е]рничка, криниченька, криничина, (зап.) студня, студниця, ум. студниченька. [Джерело било з-під скелі (Коцюб.) До доброї криниці стежка утоптана (Номис)]. Бьющий ключ - джерело, (диал.) буркут (Шух.). Целебный ключ - цілюще джерело. Горячий, тёплый ключ - гаряче, тепле джерело, тепличина. Студёный ключ - погоже джерело, погожа криниця. Бить -чём - джерелитися, бити джерелом, живою цівкою. Жизнь бьёт -чём, кровь бьёт -чём - життя, кров буяє, клекотить, грає живою цівкою; срвн. Бурлить. Кипеть -чём - клекотіти; см. ещё Кипеть. Местность богатая -чами - джерелиста місцевість;

4) ключ (птиц) - ключ (-ча). [А журавлі летять собі на той бік ключами (Шевч.). Ой, у вирій журавлі летіли, по-над Відень ключем простяглися (Франко)]. Лететь -чём - летіти ключем.

* * *

гвоздик

1) цвях, цвяшок (р. -шка), гвіздок (р. -здка); (самый большой) смертельник; (длинный и тонкий половой и кровельный) бретналь, бренталь; (для обивки) цвяшок; (подковный) ухналь, вухналь; (для шин) шиналь; (для тёса) ґонталь; (большой и загнутый) костиль; (для прибивания лат на стропилах) латовець (р. -вця), латник; (для стягивания оковки обода в колесе) лют, заволічка; (у сапожников) шпилька, штифт; (без шляпки) шпень, шпеньок; (деревянный для обивания) тибель; (деревянный гвоздь-вешалка) кілок (р. кілка), кілочок; (продетый для закрепления вдвинутого во что-либо конца) загвіздок;

2) (втулка в бочке) чіп (р. чопа). Гвозди, соб. - гвіздя. Забивать (забить) гвоздём что - загвозджувати, загвоздити що, ввігнати гвіздок у що. Украшенный гвоздиками - цвяхований, вицвяхований, гвіздкований.

* * *

1) цвях, гвіздо́к, -дка́

2) перен. головне́, -о́го, основне́, осно́ва; ( самое главное) найголовні́ше

дерево (мн. дерева) (в песнях) древо, (ум. деревце, древко; соб. дерево, дерев'я, ср. р.). [Не рубай дерев! Що тут дерів за цей год порубано! Помости гніздечко у садочку, на високім древку, на яворку (Чуб.). І скрізь у дворі зеленіло дерево (Грінч.). Круг його - зрубане дерев'я і пеньки свіжі (М. Вовч.)]. Одно дерево - деревина, (в песнях) древина. [Увесь садок - три деревині та й тільки]. Кусочек дерева - деревинка. [Бородавки зганяють деревинкою від хреста]. Срубленные для постройки деревья - соб. деревня (ж. р.). [Хтіли хату будувати, зачали вже возити деревню]. Дерево лесное, не плодовое - лісовина; такое же плодовое - дичка. [Ця груша - дичка, груші з неї терпкі й давлючі]. Дерево садовое, плодовое - садовина. Деревцо плодовое, выросшее из зёрнышка - зерниця, сіянка. [Я насіяв торік груш та яблунь, так тепер зерниці в аршин. Ці грушки можна й повирублювати, бо це не щепи, а сіянки]. Молодое дикорастущее деревцо, взятое для окулировки - живець (р. -вця), дичок (р. -чка). Дерево, оставленное при порубке леса - насінник, маяк. Д. отмеченное знаком для обозначения межи - клякове дерево. Д. высокое, стройное - стрімке дерево, гончак. Д. дуплистое - дупляк, дуплій. [Дуб дуплій]. Деревья с искривленными, уродливыми стволами - кривундяччя, корчань, криваки. Дерево в несколько кривых стволов - корчаговина. [Отсю корчаговину теж можна зрубати, а отсього дубка - покинути: він один і рівнесенько росте]. Деревья корявые, преимущественно дубы - кордубаччя. Д-во с раздвоенным стволом - розкаряка (сущ.), розкарякувате (прил.). Д. сросшееся - зростень. Д. засохшее на корню - сухостій (р. -стою), суш (р. -ші), сушник. [Це дрова погані, з сухостою, вони мало гріють. Це не садок, а сама суш]. Сучковатые, изогнутые куски д-ва, употребл. для постройки лодочных рёбер - колюби. Искривленное дерево, выкопанное с корнем, идущее на полоз в санях - копаниця (гал.). Кривой кусок дерева, идущий на полозья - скорсина, кривуля. Отрубок дерева, грубо отделанный для приготовления из него ложки, клёпки - гентина (Шух.). Д. для курительной трубки - лупеха, злупок (Вас.). Д. сломанное, вывернутое ветром - вітролом, виворотень (р. -тня). Д. с трещинами в коре, проникающими до древесины - вітрувате. Сгнившее д. - струпішіле, порохно. Нанесенное полой водой д. - бережняк, правиння. Роща или купа деревьев одной породы (и сорт дерева для поделок) обозначается окончанием -ина: берестовое д. - берестина. [Пішли в берестину збирати хмиз. Обух зроблено з берестини]; березовое д. - березина; д. боярышниковое - глодина; д. буковое - буковина, бучина; д. вербовое - вербина; д. вишнёвое - вишнина; д. вязовое - ільмина, вильмина; д. грабовое - грабина; д. грушевое - грушина; д. дубовое - дубина; д. калиновое - калинина; д. кедровое - кедрина; д. кленовое - кленина; д. липовое - липина; д. ольховое - вільшина; д. ореховое - (г)орішина; д. осиновое - осичина; д. сосновое - соснина; д. терновое - тернина; д. тиссовое - тисина; д. тутовое - морвина; д. черёмуховое - черемшина; д. черешневое - черешина, черешнина; д. яблоневое - яблунина; д. яворовое - яворина; д. ясеневое - ясенина; д. эбеновое - гебе[а]н.

* * *

1) де́рево; ( одно) дереви́на

2) (древесина) де́рево, деревина́

1) кільце, коло, (обод) обід (р. обода), обідець (-дця);

2) (круг) коло (р. мн. кіл), окіл (-колу), окільце, кільце. Пускать дым -цами - пускати дим кільцями, звоями. Окружать -цом - оточувати колом (навколо);

3) (для пальца) каблучка, обручка, (перстень) перстень (- сня) и перстінь (-стеня). Венчальные -ца - шлюбні обручки, каблучки. Размениваться -цами - мінятися каблучками, обручками;

4) (техн.) (дверное) кільце (в дверях), (в ведре подвижное) дужка, (соед. плуг с передком) тяж (-жи), ужва, (на ободе экипажн. колеса) ірвант, (для устран. трения) шайба, (соед. косу с косовищем) наперсток (-тка), серга, (соед. дышло с ярмом) живець (-вця), (деревян.) розкрут (-та), (соед. оглоблю с санями) заверт (-та), (для привяз. лошадей) конов'язь (-зи), (железн. в скреплениях) рихва; (в механике) каблучка. Внешнее -цо - околишня каблучка. Нажимное -цо - притискова каблучка;

5) (извив змеи) кільце, скрутінь (-теня). [Залізними скрутенями обвиває свою жертву (Єфр.)];

6) см. Звено.

* * *

1) кільце́; ( круг) ко́ло

2) ( для ношения на пальце) каблу́чка; ( обручальное) обру́чка; ( перстень) пе́рстень, -сня, пе́рстінь, -теня

1. n

1) вовна, шерсть; руно

2) вовняна (шерстяна) пряжа; вовняні (шерстяні) нитки

3) вовняна (шерстяна) тканина; вовняний (шерстяний) одяг

4) вата (тж cotton wool)

5) волокно

6) жарт. волосся

7) пух

2. v амер., розм.

сіпати (тягти) за волосся

* * *

1) вовна; руно

2) вата ( cotton wool); asbestos [glass] wool азбестова [скляна]вата

3) волокно

4) волосся (коротке, кучеряве)

5) пух

1) см. Навеска 1;

2) (наклон, склон) нахил, схил (-лу);

3) (свес, выступ кровли) причілок (-лка), стріха, острішок, острішина, піддах (-ху), піддашок (-шка);

4) (кровелька, преимущ. над крыльцом) піддашок (-шка), піддашшя (-шшя), піддашки (-шків, мн.); підсіння (-ння). [Посадив хміль біля піддашшя, що над дверима: розрісся хміль так буйно, що й піддашок укрив і на хату поп'явся (Грінч.). Перед брамою було підсіння (Франко)];

5) (крыша на столбах без стен или род сарая без передней стены) повітка, повіть (-ти), шура, шопа, ум. повіточка, шурка, ші[о]пка, (для экипажей) возі[о]вня (-ні). [Під повіткою наймички коноплі тіпають (Н.-Лев.). Повіть, хату й новий тин (Макар.). Нема коло тієї хати ні тиночка кругом двору, ні хлівця, ні кошарочки, ні повіточки, - нічого не було (Март.). Дощ іде, зажени корову під шуру (Звин.). Пішли до шопи (Чуб. III)];

6) (круглый, куполообразный зонт над трубою, над горном и т. п.) дашок (-шка), клубок (-бка), будка, будчина, (диал.) бундар (-ра); (шатёр) намет (-ту), курінь (-реня), халабуда, накриття (-ття). [От наче ще перед моїми очима ті крамнички під наметом (М. Вовч.) Люди звикли там на своїх далеких полях та сіножатях ставати собі холодні хатки, або хоч курені та халабуди (М. Лев.). Налинув дощ і перервав промову, я сів під накриття і думу думав (Л. Укр.)];

7) (дверные петли) наві[и]ска (мн. -ки), начепа.

* * *

1) наві́с, -у, накриття́; ( полотняный) наме́т, -у; (для хранения сена, необмолоченного хлеба диал.) оборі́г, -ро́гу; ( род сарая) пові́тка, ші́пка, диал. шо́па

2) ( выступающая часть) наме́т, наві́с; (преим. над входной дверью, крыльцом) підда́шшя, підда́шок, -шка, дашо́к, -шка́

судник, мисник.

* * *

1) ( род шкафа для посуды) ми́сник

2) ( жбан) дзбан

3) ( погребец) поставе́ць, -вця́

4) (подставка для горящей свечки, лучины) поставе́ць

1. n

1) положення, розташування (чогось)

2) напрям

3) обриси (берега); рельєф

4) мор. спуск (троса)

5) розм. рід занять; фах, робота

6) коротка пісенька (балада); короткий ліричний вірш

7) спів пташки

2. adj

1) світський, мирський; недуховний, нецерковний

2) непрофесіональний

3) карт. некозирний

1. v (past і p.p. laid)

1) класти, покласти

2) прокладати, закладати (кабель тощо); установлювати

3) лягати

4) повалити; прибити, прим'яти (посіви)

5) битися об заклад; пропонувати парі

6) відбуватися

7) вкривати, накривати, застилати

8) накрити на стіл

9) ставити (пастку); влаштовувати (засідку)

10) нестися, класти яйця

11) накладати (штраф)

12) покладати (надії)

13) надавати (значення)

14) викладати, подавати (факти)

15) заспокоювати; розвіювати (сумніви)

16) сукати, вити (канат)

17) мор. прокладати (курс)

18) приписувати (вину); обвинувачувати

19) доводити до певного стану

2. past від lie III

* * *

1) положення, розташування ( чого-небудь); мop. спуск ( троса)

2) cл. рід занять, професія, робота; план, намір

3) коханка; коханець; злягання

4) мop.; cпeц. частка в підприємстві ( у китобійному промислі)

5) c-г. несучість; яйцекладка

1) класти, покласти; лягати; класти певним чином

2) встановлювати; розробляти

3) прокладати, закладати

4) повалити, звалити; (into, on) накидатися; ( about) розмахувати чим-небудь; прим'яти, прибити

5) pass поміщати; переносити ( дію)

6) пропонувати парі, битися об заклад; робити ставку ( на перегонах)

7) покривати ( килимом); накладати ( фарбу)

8) накривати ( на стіл); закладати дрова, вугілля ( у камін)

9) ставити ( пастку); влаштовувати ( засідку); aмep.; cл. ( for) підстерігати кого-небудь ( у засідці)

10) класти ( яйця), нестися; eнт. відкладати ( яйця)

11) накладати (штраф, покарання); покладати ( зобов'язання); приписувати ( провину)

12) покладати ( надії); надавати ( значення)

13) викладати, представляти ( факти); ставити ( питання); заявляти ( претензію)

14) розсіювати ( сумніви); заспокоювати; виганяти ( злих духів)

15) вити, сукати ( канат)

16) мop. прокладати ( курс)

17) переспати (з жінкою; to get laid, " трахнути").

18) to lay oneself open відкритися для удару ( бокс)

1) світський, мирський; не духовний; який не має чернечого сану

2) непрофесійний